Залишити
відгук
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline
rainbowline

СТОРІНКА ІНСТРУКТОРА З ФІЗКУЛЬТУРИ

Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку


logo

Дошкільний вік охоплює період життя від народження до 7 років. Саме в цей період здійснюються найбільш інтенсивний ріст і розвиток найважливіших систем організму та їх функцій, закладається база для всебічного розвитку фізичних і духовних здібностей. Цей вік найбільш сприятливий для загартовування організму, оволодіння елементарними життєво необхідними руховими вміннями, гігієнічними навичками і т.д.

Основою всебічного розвитку дитини в перші роки життя є фізичне виховання. Організовані фізкультурні заняття (в яслах, дитячих садках і сім’ї), а також вільна рухова діяльність, коли дитина під час прогулянок грає, стрибає, бігає і т.п., поліпшують діяльність серцево-судинної, дихальної та нервової систем, зміцнюють опорно-руховий апарат, покращують обмін речовин. Вони підвищують стійкість дитини до захворювань, мобілізують захисні сили організму. Через рухову діяльність дитина пізнає світ, розвиваються його психічні процеси, воля, самостійність. Чим більшою кількістю різноманітних рухів опанує дитина, тим ширші можливості для розвитку відчуття, сприйняття і інших психічних процесів, тим повноцінніше здійснюється його розвиток. Тому, якщо даний період буде упущений у плані грамотного фізичного виховання, то надалі надолужити прогалини, усунути допущені помилки буде надзвичайно важко. Найбільш загальними завданнями для дітей раннього та дошкільного віку є викладені нижче.

ОЗДОРОВЧІ ЗАВДАННЯ                                                                                                                                                                                                         1. Підвищення опірності організму впливам зовнішнього середовища шляхом його загартовування. За допомогою розумно дозованих оздоровчих факторів природи (сонячні, водні, повітряні процедури) слабкі захисні сили дитячого організму  суттєво зростають. При цьому підвищується опірність  застудним захворюванням (ГРЗ, нежить, кашель тощо) і інфекційних хвороб (ангіна, кір, краснуха, грип та ін.)
     2. Зміцнення опорно-рухового апарату та формування  правильної постави (тобто утримування раціональної пози під час усіх видів  діяльності). Важливо звертати увагу на зміцнення  м’язів стопи і гомілки з метою попередження плоскостопості, так  як воно може суттєво обмежити рухову активність  дитини. Для гармонійного розвитку всіх основних м’язових груп  необхідно передбачати вправи на обидві сторони тіла,  вправляти ті групи м’язів, які в меншій мірі тренуються   в повсякденному житті, вправляти слабкі групи м’язів.
   Необхідно також з ранніх років створювати у дитини уявлення про правильну поставу. Дієвим засобом попередження порушень постави: сутулості, асиметрії плечей і лопаток, а також сколіозів (захворювань хребта, що викликаються слабкістю м’язів спини і тривалим перебуванням тіла в фізіологічно незручних положеннях) – є фізичні вправи.
  3. Сприяння підвищенню функціональних можливостей вегетативних органів. Активна рухова діяльність дитини сприяє зміцненню серцево-судинної і дихальної систем, поліпшенню обмінних процесів в організмі, оптимізації травлення і теплорегуляції, попередженню застійних явищ і т.д.
  Фізична культура, надаючи природному процесу становлення форм і функцій організму, що росте оптимальний характер, створюючи сприятливі для цього умови, сприяє тим самим нормальному функціонуванню всіх систем дитячого організму.
   4. Виховання фізичних здібностей (координаційних, швидкісних і витривалості). У дошкільному віці процес виховання фізичних здібностей не повинен бути спеціально спрямованим по відношенню до кожного з них. Навпаки, на основі принципу гармонійного розвитку слід так підбирати засоби, міняти діяльність за змістом і характером і регулювати спрямованість рухової активності, щоб забезпечувалося комплексне виховання всіх фізичних здібностей.

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ                                                                                                                                                                                                                1. Формування основних життєво важливих рухових умінь і навичок.
У дошкільному віці внаслідок високої пластичності нервової системи досить легко і швидко засвоюють нові форми рухів. Формування рухових умінь здійснюється паралельно з фізичним розвитком:
→ до трьох місяців необхідно сприяти формуванню умінь піднімати й утримувати голову;
→ до шостого місяця формувати елементарні рухи рук, вміння повзати, перевертатися зі спини на живіт, утримувати тулуб лежачи на животі з опорою руками;
→ до одинадцятого місяця необхідно навчити сідати, лягати, стояти і ходити, тримаючись за предмети;
→ до першого року життя необхідно навчити дитину;
→ до третього року життя дитина повинна освоїти додьбу, біг, лазіння;
→ до четвертого року формують навички метання різних предметів, стрибків з висоти, катання на триколісному велосипеді;
→ до п`ятого-шостого років дитина повинна вміти виконувати більшість рухових умінь і навичок в побуті і житті: бігати, плавати, ходити на лижах, стрибати, лазити по драбині вгору, переповзати через прешкоди та інше.
      2. Формування стійкого інтересу до занять фізичною культурою.
     Дитячий вік є найбільш сприятливим для формування стійкого інтересу до занять фізичними вправами. Але при цьому необхідно дотримуватися ряду умов.
      Перш за все необхідно забезпечити посильність завдань, успішне виконання яких буде стимулювати дітей на більш високу активність. Постійна оцінка виконаних завдань, увага і заохочення сприятимуть виробленню позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами.
        В процесі занять необхідно повідомляти дітям елементарні фізкультурні знання, розвиваючи їхні інтелектуальні здібності. Це дозволить розширити їхні пізнавальні можливості і розумовий кругозір.                                                                                              

ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ                                                                                                                                                                                                         1. Виховання морально-вольових якостей (чесності, рішучості, сміливості, наполегливості та ін.)

2. Сприяння розумовому, моральному, естетичному і трудовому вихованню.

Оздоровчі, освітні та виховні завдання, хоча і є відносно самостійними, насправді найтісніше взаємопов’язані, а тому і вирішуватися повинні в обов’язковому єдності, в комплексі. Тільки в цьому випадку дитина набуває необхідну базу для подальшого всебічного, не тільки фізичного, але й духовного розвитку.                                    

logo logo logo logo logo

Вимоги до проведення  фітбол-гімнастики  з  дошкільниками


Розвиток дітей та поліпшення їх здоров'я в процесі навчання в дошкільних освітніх установах - одна із актуальних завдань сучасної педагогіки. Ефективною формою занять з фізичного виховання та корекції постави у дітей є фітбол-гімнастика. Фітбол-гімнастика проводиться на надувних еластичних м'ячах різного діаметра і кольору, що витримують вагу до 300 кг.
      «Фітбол» у перекладі з англійської означає м’яч, що необхідний для оздоровлення (fit - оздоровлення, ball - м’яч).
     Фітбол - пружний м'яч великого розміру (45-75 см в діаметрі), який використовують для занять гімнастикою і аеробікою. Фітболом також називають напрямок фітнесу, де вправи виконуються на м'ячі.
       Гімнастика з використанням фітболів відноситься до одного з видів фітнес-гімнастики. Ефект фітболу зумовлюється дією коливань м'яча (вібрацією), яка відчувається під час сидіння на ньому (подібно до їзди верхи). Слабка постійна вібрація заспокійливо діє на нервову систему, а інтенсивна – збуджує. Саме слабкі вібраційні хвилі можуть підсилювати перистальтику кишок, функції шлунка, печінки, нирок. За оптимального та систематичного навантаження зміцнюється м'язовий корсет навколо хребта. Зазначимо: «криво» сидіти на м'ячі неможливо, адже втрачається рівновага та баланс, що призводить до падіння. Отже, лише правильне сидіння на фітболі сприяє формуванню правильної постави.      

 Вимоги до проведення  фітбол-гімнастики:

 Слід використовувати фітболи різні за розміром – відповідно до віку та зросту дітей. Так, для дітей 3-5 років діаметр м'яча – 45см, а дошкільникам від 6 років пропонуємо м'ячі діаметром 50-55см.

 З профілактичною та лікувальною метою, а також для занять з дошкільнятами м'яч не варто надувати надто сильно. За легкого натискування м'яч має прогинатися на 2,5 см. Чим жорсткіший м'яч, тим важче утримувати на ньому рівновагу.

 Правильне сидіння на фітболі досягається оптимальним розташуванням усіх частин тіла (кути між тулубом та стегном, стегном та гомілкою, гомілкою та стопою мають становити 90 градусів).

 Сидячи на м'ячі, дитина має підняти голову, випрямити спину, зафіксувати руки на м'ячі долонями позаду, ноги – на ширині плечей, стопи паралельно. Саме таке положення забезпечує стійкість та симетричність, що і є головною умовою збереження правильної постави.

 Раціонально регулюємо навантаження під час проведення гімнастики залежно від віку дитини. Дозування обсягу та інтенсивності вправ досягається завдяки чіткій кількості повторень, відповідному темпу виконання, зміні площини опори, чергуванню навантаження та відпочинку, використанню різних предметів, музики тощо.

 Стежимо за правильним та своєчасним страхуванням та самострахуванням, здійснюємо профілактику травматизму. Розміщуємо дітей на безпечній відстані від спортивного обладнання та предметів. На підлозі та одязі вихованців не повинно бути гострих предметів. Одяг має бути зручним, спортивним, не заважати рухам, взуття - не слизьким, а краще без взуття (у шкарпетках).

 Гімнастику починаємо з простих вправ з нескладних вихідних положень, поступово їх ускладнюючи.

 Вправи не мають завдавати дітям болю або дискомфорту.
 Уникаємо швидких та різких рухів, інтенсивного напруження м'язів шиї та спини.

 Під час виконання вправ лежачи на м'ячі стежимо, щоб діти не затримували дихання. Особливо це стосується вихідного положення лежачи на животі.

 Під час виконання вправ з вихідного положення лежачи на м'ячі на спині та на животі голова і хребет мають становити пряму лінію.

 При виконанні вправ у положенні лежачи на животі на м'ячі з упором руками на підлогу долоні мають бути на рівні плечей паралельно одна одній.

 Під час виконання вправ м'яч має бути нерухомим.

 Чергуємо вправи на силу з вправами на розслаблення та розтягування.

 На кожному занятті варто створювати позитивне емоційне тло, радісний настрій. Важливий естетичний бік виконання вправ дітьми.

 Тривалість фітбол-гімнастики для дітей 4-5 років – 5-6 хвилин, для шестирічних – 6-7 хвилин; тривалість заняття на фітболах для дітей 4-х років – 15-20 хвилин, 5-ти років – 20-25 хвилин, 6-ти років – 25-30 хвилин.

 Кожну вправу повторюємо спочатку 3-4 рази, поступово збільшуючи кількість повторень до 6-8 разів.

 Послідовно чергуємо навантаження на різні групи м'язів з різних вихідних положень.

 У кінці виконуємо вправи на відновлення дихання та розслаблення.

 Вправи на м'ячах з метою формування комунікативних умінь у дітей можуть виконуватися в парних загальнорозвиваючих вправах, рухливих іграх, командних змаганнях.

Картинки по запросу діти і фізкультураКартинки по запросу діти і фізкультураКартинки по запросу діти і фізкультура

Ігровий стретчинг -
сучасний засіб зміцнення здоров’я


Серед розмаїття здоров’язбережувальних технологій, які використовують у дошкільних закладах, чільне місце належить фізкультур¬но-оздоровчим, мета яких:
♦  збереження, зміцнення фізичного здоров’я малюків,
♦  підвищення опірності та зміцнення захисних сил організму,
♦  поліпшення працездатності,
♦  своєчасне формування життєво важливих рухових умінь та навичок,
♦  вироблення звички до здорового способу життя.
      Досягненню цієї комплексної мети сприяє використання методики ігрового стретчингу А. Назарової.

    Ігровий стретчинг (англ. stretching - розтягування) - це оздоровча методика, що передбачає використання комплексів взаємо¬пов’язаних ігрових ситуаційних вправ, спря¬мованих на розвиток гнучкості тіла, збільшен¬ня рухливості суглобів та розтягування м’язів, зміцнення хребта, профілактику плоскостопості.
Стретчинг знижує м’язове напруження, а от¬же, має оздоровчий вплив на весь організм. Вироблені в ході занять рухові навички дають дітям відчуття внутрішньої свободи, впевненості у власних силах, своїй спритності. У дітей зникають комплекси, пов’язані з переживанням фізичної недосконалості власного тіла, невмінням ним керувати, натомість приходить м’язова ра¬дість (за визначенням І. Павлова), відчути яку допомагають введені в заняття елементи ритміки, естетичної гімнастики. Позитивні емоції, життєрадісність - важливі чинники оздоровлення.
                                                                                                                                                                                                                                                             Особливості проведення занять за методикою ігрового стретчингу
    Заняття за методикою ігрового стретчингу розпочинають з дітьми 4-го року життя. Малюків розподіляють на групи чисельністю до 15 осіб. Заняття проводяться двічі на тиждень у чистому провітрюваному приміщенні й тривають від 20 до 40 хв. (залежно від віку та бажання дітей). Діти займаються на килимку, одягнені у легкий спор¬тивний одяг, на ногах — шкарпетки або чешки.
    Вправи базуються на чергуванні напруження й розслаблення м’язів. Управління власним тілом розпочинається з відстеження й усвідомлення м’язових відчуттів обличчя, контролю тонусу мімічних м’язів тощо. З цією метою використо¬вуються різноманітні мімічні вправи, наприклад, запропонувати зобразити здивування, страх, гнів, радість, сум, цікавість тощо.

       Насиченість заняття:
– дві-три вправи для м’язів живота з прогинан¬ням назад;
– дві-три вправи для м’язів спини з нахилом уперед;
– одна вправа для зміцнення хребта з поворотами;
– дві-три вправи для зміцнення м’язів хребта й тазового пояса;
– одна-дві вправи для зміцнення м’язів ніг;
– одна-дві вправи для розвитку стоп;
– одна вправа для розвитку плечового пояса або рівноваги.

      Структура заняття
     Вступна частина заняття складається з роз¬минки (різні види ходьби, бігу, стрибків для набуття правильної постави, зміцнення стоп, поліпшення координації рухів, орієнтування в просторі) та загальнорозвивальних вправ (музично-ритмічні композиції).
    Основна частина - силові вправи; масаж ніг; вправи на розтягування, рівновагу; гімнас¬тика для суглобів, хребта. Важливо правильно вибирати вправи для всіх груп м’язів, варіювати їх.
       Заключна частина - вправи на дихання, релаксація.

      Заняття з ігрового стретчингу проводяться у форматі ігрових сюжетних комплексів, що складаються із взаємопов’язаних ігрових ситуаційних вправ, спрямованих на розвиток та оздоровлення дітей. Один комплекс вправ виконується впродовж двох тижнів (4 заняття).
       На першому занятті діти закріплюють вміння виконувати вже відомі рухи й ознайомлюються з новими.
        Друге заняття присвячується вдосконаленню техніки виконання вправ, передачі характерних особ¬ливостей образів.
      Третє та четверте заняття передбачають са¬мостійне виконання дітьми вправ під музику, імпровізування, введення нових персонажів, виконання творчих завдань.
        Добираємо доступні й зрозумілі дітям сюжети за змістом відомих казок та мультфільмів.
       Обов’язкова умова — створення позитивно забарвленого емоційного тла та наповнення сюжету етичним змістом. Педагог розповідає, а діти в цей час розігру¬ють сюжет, виконуючи вправи, в яких імітують дії тварин, рослин, казкових персонажів тощо. Усі вправи виконуються під музику, що відповідає характерам чи діям персонажів.
      Вправи зі стретчингу носять імітаційний характер. Граючи, діти перевтілюються у тварин, птахів, квіти тощо, сповнюються позитивними емоці¬ями. Завдяки грі звичне, повсякденне набуває нових барв, стає незвичайним, а тому особливо привабливим. Тож і складні вправи даються ді¬тям легше.
     Нові вправи дошкільнята повторюють за ви¬хователем, вивчені, добре знайомі виконують самостійно. Коли розучено достатню кількість вправ, діти можуть самі будувати сюжет і придумувати власні рухи, що сприяє розвитку творчих здібностей.
         Вправи виконуються в повільному, а значить, безпечному ритмі. Кожна вправа повторюється 4-6 разів.

Орієнтовні вправи ігрового стретчингу

1. Морська зірка
В. п. — лежачи на животі; руки й ноги розве¬дені в сторони.
1-2-3 — підняти руки і ноги над підлогою, про¬гнутися, затриматися в такому положенні на 3 с.
4 — повернутися у в. п.
Примітка. Піднімаючи руки і ноги, слід нама¬гатися не згинати їх; голову тримати прямо, не опускати.

2. Дельфін
В.п. — лежачи на животі; з’єднані ноги ви¬прямлені; прямі руки витягнуті вперед, кисті з’єднані в «замок».
1-2-3 — прогнутися, підняти руки й ноги над підлогою.
4 — повернутися у в. п.
Примітка. Піднімаючи руки і ноги, намагатися тримати їх випрямленими; дивитися на кисті рук.

3. Рибка
В. п. — лежачи на животі; ноги разом; руки зігнуті в ліктях, долоні лежать на підлозі на рівні плечей.
1 — плавно розгинаючи руки, одночасно під¬няти голову, груди, згинаючи ноги в колінах, на¬магаючись доторкнутися ступнями ніг до голо¬ви. Затриматися на 3-5 с.
2 — повернутися у в. п.
Примітка. Вправа сприяє розтягуванню пря¬мих м’язів черевного преса, допомагає подола¬ти скутість та деформацію хребта.


4. Гойдалка
В.п. — лежачи на спині; випрямлені руки, від¬ведені назад, лежать на підлозі; ноги теж ви¬прямлені.
1-2 — зігнути ноги в колінах, обхопивши рука¬ми гомілки. Притиснути коліна до грудей, погой¬датися вперед-назад.
3-4 — повернутися у в. п.
Примітка. Під час «гойдання» слід штовхатися вперед ногами, щоб не завалюватися на бік.

5. Зернятко
В.п. — сидячи навпочіпки; ноги разом, п’яти торкаються підлоги; пальці витягнутих вперед рук зчеплені в «замок», опущені вниз; тулуб злегка нахилений уперед; голова опущена.
1 — повільно піднятися й випрямити ноги, ту¬луб залишити нахиленим.
2 — одночасно випрямити тулуб і підняти пря¬мі руки вгору, розгорнути долоні.
3 — руки опустити через сторони вниз.
4 — повернутися у в. п.
Примітка. Вправа готує хребет до подальшо¬го навантаження. Обов’язково слід стежити за тим, аби діти не відривали п’яти від підлоги.

6. Пінгвін
В.п. — o.с.
1-2— потягнути на себе носочки ніг.
3-4— опустити.
Примітка. Вправа забезпечує рухливість суг¬лобів ніг; ефективна для профілактики плоско¬стопості, поліпшує поставу.


7. Метелик
В.п. — сидячи на підлозі; спина пряма; ноги зігнуті в колінах; стопи, зведені разом, стоять на підлозі, носочки витягнуті; руки відведені за спину у високому упорі.
1 — коліна розвести в сторони.
2 — стопи ніг обхопити руками, спина пряма. Затриматися в такому положенні З с. Похитати розведеними колінами — «метелик махає криль¬цями».
3-4 — повернутися у в. п.
Примітка. Слід стежити, щоб діти намагалися якомога нижче опускати коліна. Рухи мають бути динамічними.

8. Плавець
В.п. — лежачи на спині; ноги зведені, прямі; руки вздовж тулуба.
1 — відвести руки за голову.
2 — відтягнути носочки.
3 — відірвати ноги від підлоги, по черзі їх пі¬діймати й опускати.
4 — повернутися у в.п.
Примітка. Вправа сприяє очищенню органів травлення.

9. Жабка
В.п. — «поза прямого кута»; ноги разом; руки в упорі ззаду.
1 — притягнути стопи до себе.
2 — зовнішню частину стопи опустити на під¬логу, п’яти разом.
3 — носки наблизити один до одного, п’яти залишити разом.
4 — повернутися у в. п.
Примітка. Вправа сприяє збільшенню рухливості суглобів ніг.



10. Равлик
В.п. — лежачи на спині; випрямлені руки, за¬ведені назад, лежать на підлозі; ноги теж ви¬прямлені.
1 — підняти прямі ноги вгору і завести їх за голову, носками ніг торкнутися підлоги.
2 — повернутися у в. п.
Примітка. Під час виконання вправи руки фік¬сують тулуб — підтримують спину; ноги в колінах випрямлені.


11. Неваляйка
В.п. — стоячи на колінах; руки на поясі.
1-2 — нахилитися назад.
3-4 — повернутися у в. п.
Примітка. Нахиляючись, слід тримати спину прямо. Після трьох повторів відпочити (можна сісти на п’яти) і повторити вправу ще тричі.

12. Павич
В.п. — стоячи; руки опущені вздовж тулуба.
1 — завести руки за спину, з’єднати долоні.
2 — вивернути складені руки пальцями вгору, розмістити кисті так, щоб мізинці по всій довжи¬ні торкалися хребта.
3і— лікті підняти, плечі відвести назад, затри¬матися в такому положенні на 3-5 с.
4 — повернутися у в. п.
Примітка. Під час виконання вправи слід сте¬жити за поставою. Після вправи корисно опус¬тити руки вниз, потрусити кистями і спокійно зітхнути.

13. Чапля
В.п. — стоячи; руки в сторони.
1 — зігнути праву ногу в ко¬ліні, носок відтягнути вниз, за-триматися в такому положенні на 3-5с.
2 — повернутися у в. п.
3-4 — те саме з лівої ноги.
Примітка. Виконання впра¬ви можна супроводжувати віршованим текстом:
Коли чапля вночі спить,
На одній нозі стоїть.
Може, хочете ви знати,
Чи не важко так стояти?
А для того, щоб це знати,
Треба нам, як чапля, стати.
Необхідно стежити за по¬ставою, намагатися зберігати рівновагу. Коліно має бути зіг¬нуте під кутом 90°.

14. Змія
В.п. — лежачи на животі, ноги зведені разом; руками впертися в підлогу на рівні грудей.
1 — випрямити руки, підня¬ти голову.
2 — подати вперед груди, живіт — на підлозі. У такому положенні прогнутися наскільки мож¬ливо, закинувши голову трохи назад, зафіксува¬ти позу.
3-4 — повернутися у в. п.
Примітка. Вправа виконується в повільному темпі. Сприяє розтягуванню прямих м’язів че¬ревного преса, підвищенню внутрішньочерев¬ного тиску. У результаті посилюється приплив крові, що насичує відповідні органи живильними речовинами та киснем. Допомагає дола¬ти скутість і деформації хребта. Корисна для мигдалин: поліпшується надходження до них крові, що робить їх стійкішими до застудних захворювань.

15. Слон
В.п. — стоячи прямо; ноги разом; прямі руки в «замку» за спиною.
1 — нахилитися вперед, намагатися притис¬нути лоб до колін, прямі руки піднімати вгору. Затриматись у такому положенні на 3-5 с.
2 — повернутися у в. п.
Примітка. Вправа для хребта та плечових су¬глобів. Слід стежити за тим, щоб під час її вико¬нання ноги в колінах були випрямлені.


Технологія фізичного виховання дітей М. М. Єфименка
Горизонтальний пластичний балет «ПЛАСТИК-ШОУ»


У педагогічній технології «Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей» як форму фізичної активності дітей застосовують обґрунтований її автором горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу). Найважливішими в ньому є музичність, хореографічність, естетичність.
    Горизонтальний пластичний балет (пластик-шоу) - це система фізичного виховання, спортивного тренування, корекції, оздоровлення і творчого самовираження дошкільнят, яка містить елементи гімнастики (вправи з предметами), йоги (окремі пози), акробатики (напівшпагати та перекочування), хореографії (положення тіла, рухи руками, тулубом тощо), ритмічної гімнастики (танцювальні вправи).

        У відчутті музики і музичному самовираженні М. Єфименко передбачає такі етапи:
       ♦ рухово-танцювальна наслідувальна діяльність (робити те, що робить педагог, наслідуючи його рухи);
       ♦  частково-наслідувальна рухова танцювальна діяльність (діти частково наслідують вихователя, а також імпровізують);
       ♦  вільний стиль (цілковите музичне і пластичне самовираження дітей відповідно до музичної композиції).

      Слово "горизонтальний" у назві означає тверду прихильність автора технології першій заповіді - "Йди за логікою природи!".         

 Всі пози в програмах "пластик-шоу" горизонтовані:
вправи в положенні лежачи на спині;
вправи в положенні лежачи на боці;
вправи в положенні лежачи на животі;
перевертання зі спини на живіт і навпаки, різні розгортання;
повзання по-пластунськи;
вправи на низьких чотирьох на місці;
повзання на низьких чотирьох;
вправи на середніх чотирьох на місці;
повзання на середніх чотирьох;
вправи на високих чотирьох на місці;
повзання на високих чотирьох;
вправи на задніх чотирьох на місці;
повзання на задніх чотирьох;
вправи в положенні сидячи на місці;
пересування в положенні сидячи;
вправи на низьких, середніх і високих колінах на місці;
пересування на колінах.

      Обов'язковою умовою програми горизонтального пластичного балету є вихідна стартова поза лежачи на спині, руки вздовж тулуба, тіло розслаблене і спокійне. Завершувати програму повинна поза стоячи на колінах, спина випрямлена і ніби витягнута вгору, руки простягнуті «до Сонця», пальці рук випрямлені і розведені, погляд спрямований вгору і вперед. Філософський зміст цієї пози означає радість життю, Сонцю, новому дню, природі. У такому положенні, стверджує педагогічна технологія, організм підзаряджається необхідною для повноцінної життєдіяльності енергією.
     Усі рухи у «пластик-шоу» мають бути плавними, м'якими, пластичними. Вправи виконують під відповідну музику, з використанням елементів хореографії, яка є естетичною складовою рухової активності дітей.
     Горизонтальний пластичний балет як новий синтетичний напрям у фізичному вихованні дітей об'єднує все позитивне, чим багаті художня гімнастика, аеробіка, балет, брейкданс, шейпінг, акробатика, музичні заняття. Він успішно замінює комплекс гімнастики пробудження. Скорочені його програми можна використовувати як фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи, включати до програми свят.
      Стартові пози в горизонтальному пластичному балеті:
на боці в «позі ембріона», округливши спину, зібравшись, згрупувавшись: поза немовляти, анатомічно і енергетично найбільш сприятлива;
на боці в «позі полуембріона», коли тулуб і кінцівки в порівнянні з попередньою позою дещо розкриті, випрямлені;
на спині в «позі ембріона», обхопивши гомілки руками;
на спині, руки на животі, ноги разом, зігнуті в колінах;
на спині, руки вздовж тулуба кистями вниз, ноги зігнуті в колінах і злегка розведені;
на спині в розслабленій позі, руки уздовж тулуба долонями вниз, ступні природно розведені назовні;
на животі в «позі ембріона», руки при цьому можуть охоплювати гомілки або розташовуватися на підлозі уздовж гомілок;
на животі в «позі ембріона», голова повернута набік, руки опущені і знаходяться між ногами кистями вгору;
на животі, голова повернута набік, руки вздовж тулуба долонями вгору, стопи кілька всередину.

     Фінішні пози в горизонтальному пластичному балеті:
на високих колінах, погляд спрямований вперед-вгору, руки випрямлені вгору-вбік, коліна розсунуті на ширину плечей;
на одному коліні, інша нога, зігнута в коліні, виноситься вперед і спирається на стопу (на носок стопи);
на високих колінах, в парах, стоячи навпроти один одного, стикаючись китицями випрямлених вгору і злегка розведених рук;
на високих колінах, в парах, стоячи поруч один з одним, з'єднавши вгорі різнойменні кисті рук;
на високих колінах, в парах, стоячи спиною один до одного, з'єднавши кисті випрямлених вгору і злегка розведених рук.

      Вище були наведені базові фінішні пози, які передбачають свою варіативність при використанні різних стройових фігур: в шерензі, в колі, в трійках, четвірках, застосовуючи індивідуальний інвентар (м'яч, обруч, гімнастичну палицю) або загальний предмет (мотузку, стрічку, жердину).
     В окремих видах пластик-шоу допускається підйом в позу прямостояння, а, значить, фінішування в цій позі з піднятими і дещо розведеними руками.                                                                                                                                                                                                   
     Слово «пластичний» у назві нового фізкультурно-естетичного напрямку означає, що переважним при виконанні програми пластик-шоу є відносно повільний, спокійний, плавний стиль рухів, що виключає швидкі, різкі, «вибухові» вправи. Рух при такому стилі як би «розмазується» в часі. Якщо провести аналогію з живописом, то стиль ритмічної гімнастики, аеробіки, шейпінгу буде нагадувати графіку вугіллям з короткими, штриховими і розмашистими швидкими рухами, акцентами. Горизонтально-пластичний балет більш нагадує живопис маслом, зі спокійними, протяжними, що накладаються один на інший мазками ...
      Рухи в пластик-шоу нагадують котячі, граціозно-плавні, без зайвої суєти, повні стриманої сили і гідності - в цьому сенсі можна говорити про котячий стиль рухів, який проявляється не стільки зовні, скільки в сконцентрованості на внутрішній м'язовій напрузі. За уявною легкістю і малим навантаженням криється дуже потужний розвивально-оздоров-люючий ефект, який вже давно використовується в найдавнішій китайській гімнастиці у-шу!
                                                                                                                                                                                                                                                            Слово «балет» у назві авторського напрямку підкреслює естетичну спрямованість пластик-шоу, його приналежність до мистецтва. Це передбачає регулярне осягнення світу музики, класичної, обробленої, сучасної, інструментальної. Тут також можна говорити про сприйняття музики, про її розуміння, відчуття, про асоціації, які народжуються при цьому, про образи, що виникають та які хочеться втілити в рухах.
       У горизонтально-пластичному балеті вже має значення природна краса рухів, їх витонченість, закінченість, виразність. У ньому не обов'язково (і навіть небажано!) виконувати шпагат або робити місток, але необхідно, щоб носок на стопі був відтягнутий, а кисть руки здійснила виразний жест. Велике значення має міміка, «пантоміміка», коли вираз обличчя точно і недвозначно передає внутрішній світ образу, широку гаму емоційних переживань. Кожна композиція пластик-шоу повинна нести в собі «драматичний заряд», показувати діалектичну єдність і боротьбу протилежностей, подолання, пошук істин, певну мораль. Заняття пластик-шоу мимоволі занурюють в прекрасний світ театру.
       Таким чином Театр горизонтального пластичного балету виступає перехрестям трьох дивовижних за своєю потужністю і красою напрямків: Педагогіки, Спорту та Мистецтва.

       Тематика горизонтального пластичного балету:
«Русалоньки», «Сніжинки – пушинки», «Квіткове поле», «Садові бджілки», «Пташенята», «Ляльки – неваляйки», «Барвисті метелики», «Небесні зірочки», «Чарівні феї», «Дюймовочки», «Різнокольорові пелюстки», «Веселка».


      Види горизонтального пластичного балету:
 пластик шоу - атлетико (окремо для хлопчиків, чоловіків)
 пластик шоу - феміні (окремо для дівчаток, жінок)
 пластик шоу - тантрис (для пари: хлопчик і дівчинка, чоловік і жінка),
 бебі-пластик шоу (для мам з дітьми),
 пластик шоу предметний (з використанням м'ячів, кубиків, скакалок і т.д.),
 пластик-шоу снарядний (з використанням інвентарю типу гімнастичних лавок, бруса тощо),
 пластик-шоу-фітбол (з використанням м'ячів-фітболів),
 пластик-шоу-еластик (з акцентом на розтяжку) ,
 аеро-пластик-шоу (де дозволяється у другій частині програми виконувати руху стоячи),
 аква-пластик-шоу (передбачає заняття у воді).